22 липня 2026 року в Києві та ще шести українських містах сьомий день поспіль тривають протести, учасники яких вимагають повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Акції охопили одразу кілька регіонів, що свідчить про резонанс кадрового рішення поза межами столиці та його значення для управління обороною країни.
Чому ці протести мають загальнодержавне значення
Вимоги учасників стосуються не лише особисто Федорова, а й кадрової політики в оборонному відомстві під час збройного конфлікту. Заява організатора Дмитра Козятинського про готовність виходити «стільки днів, скільки знадобиться, щоб влада нас почула», свідчить про намір тривалого публічного тиску на центральну владу. Водночас попередню вимогу — відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ — організатори вважають почутою, тож у фокусі залишається саме Міністерство оборони.
Географія акцій та непідтверджені цитати
Протести 22 липня зафіксовані у семи містах:
- Київ — близько 500 учасників;
- Кропивницький, Миколаїв, Дніпро, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ.
Козятинський назвав відставку Сирського «історичною подією», пов’язуючи обидва кадрові річення в єдиний порядок денний. Переказ цитат, пов’язаних із Євгеном Хмарою та висловлюванням про «ламання совкового хребта Міноборони», опублікований «Суспільним» у тексті hromadske без посилання на першоджерело, тому його авторство залишається непідтвердженим.
Залишити відповідь